• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • Зустріч учнів з ветераном у Чернігівському обласному Палаці дітей та юнацтва.

Зустріч учнів з ветераном у Чернігівському обласному Палаці дітей та юнацтва.

2011-10-22

/Files/images/IMG_1883.jpg

Зустріч учнів з ветераном у Чернігівському обласному Палаці дітей та юнацтва.

Серед низки незабутніх подій, які увійшли у героїчний літопис Чернігівщини, особливо яскравою є осінь 1943 року. Це була осінь визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників.

Вже давно у Чернігівському обласному Палаці дітей та юнацтва склалася традиція запрошувати на теплі зустрічі ветеранів та учасників Вітчизняної війни, і у цьому році перед широким загалом учнів ліцею № 22, ЗОШ № 30, гуртківцями Палацу та всіми бажаючими, що мали можливість бути присутніми на заході, присвяченому 68-й річниці визволення Чернігівщини від фашистських загарбників та відзначенню в області 70-ї річниці початку партизанського руху, виступав ветеран Бєлов Володимир Митрофанович –полковник танкових військ, якого покликала Вітчизна до бою 2 жовтня 1941 року на Західний фронт, 475 стрілецький полк, 53 стрілецьку дивізію, 43 армію, командиром взводу полкової розвідки, та закінчив він свій героїчний бойовий шлях у 1945 році в австрійській Вені.

З перших уст ветерана юнаки і дівчата мали змогу почути про буремні події тих часів, уявити його нелегкі дороги, зрошені потом і кров'ю, вкриті звитягою і доблестю, хоча Володимир Митрофанович був тоді ледь старшими за своїх нинішніх слухачів. Діти з захопленням слухали героїчні розповіді ветерана та з неприхованою цікавістю придивлялись вони до бойових відзнак, що рясніли на грудях героя. Першу відзнаку, Орден Червоної Зірки та звання старшого лейтенанта, він отримав вже через 20 днів бойових дій особисто від Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова за блискучо проведену операцію зі взяття у полон німецького генерала Гофмана, командира 58 танкової дивізії.

Працівники Палацу та їх вихованці вітали ветерана творчими виступами. І пам’ять загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Та все менше й менше з кожним роком стає свідків тієї війни. Час невблаганний, тому дуже доречний кожен знак уваги, кожен уклін усім, хто кував перемогу у жорстоких боях на фронтах, у партизанських загонах та підпіллі, виніс важкі роки окупації, хто піднімав з руїн та відроджував наш рідний край.

Директор Палацу Ірина Мельниченко та педагогічний колектив щиро вдячні Бєлову Володимиру Митрофановичу за теплу хвилюючу зустріч і бажають йому довгих щасливих років життя, міцного здоров'я, поваги від молодого покоління.

матеріал підготував Анатолій Думп

Кiлькiсть переглядiв: 180